TO THE QUESTION OF MODERN DIAGNOSIS AND DEFERENTIAL DIAGNOSIS OF SEVERE DERMATOSES: TOXIC EPIDERMAL NECROLYSIS AND STEVEN-JOHNSON SYNDROME
DOI:
https://doi.org/10.52914/apmp.v3i2.47Keywords:
toxic epidermal necrolysis, Steven-Johnson syndrome, diagnosis, differential diagnosis, drugsAbstract
Recognition of the clinical presentation, correct diagnosis, and differential diagnosis of toxic epidermal necrolysis (TEN) and Steven-Johnson syndrome (SJS) is important due to the rarity of these syndromes and severe life-threatening outcomes. In most cases, the underlying etiology of TEN and SJS is adverse reaction to medication. Diagnosis in the first days of presentation is complicated and reliable laboratory markers are absent. Correct early diagnosis and differential diagnosis are important for hospitalization admission, treatment, life expectancy and subsequent sequelae.
References
Lyell A. Toxic epidermal necrolysis: an eryption resembling scalding of the skin. Bryt. J. Dermatol. 1956. Vol. 68. No3. P. 355-361. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2133.1956.tb12766.x
Циснецька А.В. Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла): клініка, етіологія, патогенез. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук. (14.01.19. – Шкірні і венеричні хвороби). Спеціалізована Вчена Рада Д.01.21.06. Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця. Киів. 05.09.1996. 23 с. URL: https://medical-diss.com/docreader/560269/a#?page=18.
Галникіна С.О. Герпес-асоційована багатоформна ексудативна еритема. Інфекційні хвороби. № 4 (82). 2015. С. 86-91. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2015.4.5527
Машкиллейсон А.Л.,Алиханов А.М. Анализ 100 случаев многоформной экссудативной эритемы. Вестн. дерматологии и венерологии. -1983. № 11. С. 4-8.
Коновалова М.В., Гребенюк В.Н. Многоформная экссудативная эритема. Вестн. дерматологии и венерологии. 1992. С. 20-25.
Pergam P.S., Mountz J.D., O’Bar P.R. Ethambutol-induced toxic epidermal necrolysis. Arch. Intern.Med. 1981. Vol. 141.No.12. Р. 1677-1678. URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7305578/. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.141.12.1677
Bastuji-GarinS., RzanyB., SternR.S. Clinical classification of cases of toxic epidermal necrolysis, Stevens-Jonson syndrome and erythema multiforme. Arch. Dermatol. 1993. Vol. 129.No. 1. P.92-96. DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.129.1.92
Циснецька А.В. Стимули токсичного епідермального некролізу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. № 3 (18). С. 172.
Резніченко Н.Ю. Багатоформна ексудативна еритема: сучасні погляди на етіологію, класифікацію та лікування (огляд літературних джерел). Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. 2016. № 1-4. С. 78-81.
Дранник Г.Н., Дзик Г.М Генетические системи крови человека и болезни. К.: Здоров’я. 1990.200 с.
Тhompson C.A. Genotyping systems for drug metabolizing enzymes go clinical. Am. J. Health Syst. Pharm. 2006. Vol. 63. P. 12-16. DOI: https://doi.org/10.2146/news050040
Яковлева О.О., Коновалова Н.В., Косован А.І. и др. Клінічна фармакогенетика. Винниця: Нова книга. - 2011. 160 с.
Хаитова Р.М. Иммунопатология и аллергология. Алгоритмы диагностики и лечения. М.: ГОЭТАР «Медицина». 2003. –- 112 с.
Guvenir H., Arikoglu T., VezirE., Misirlioglu E.D. Clinical Phenotypes of Severe Cutaneous Drag Hypersensitivity Reactions. Curr. Phar. Des. 2019. No. 25. – P.3840-3854. DOI: https://doi.org/10.2174/1381612825666191107162921
Roujeau J.C., Huynh T.H., Bracq Ch. Et al. Geneti susceptibility to toxic epidermal necrolysis. Arch. Dermatol. 1987. No.123. P. 1171-1173. DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.123.9.1171
Koeppel M.C., Sayag J. Quelle est l, interet du system HLA en dermatologie? Ann. De Dermatologie etdevenerologie. 1988. Vol. 115. No.1. Р. 99-111.
Бажора Ю.И. Фармакогенетика: достижения и перспективы. Одесса: «Друк». - 2003. - 140 с.
Вікторов О.П., Коляденко В.Г., Матвєєва О.В. Ургентні прояви побічних реакцій з боку шкіри при медичному застосуванні лікарських засобів. Синдром Лайєлла. Раціональна фармакотерапія. 2007. № 1 (2). С. 12-17.
Циснецька А.В. Сучасні уяви про розвиток токсичного епідермального некролізу. Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини. 2019. № 3. С. 4-9.
Abe R., Shimizu T., Shibaki H., Nakaura H., Watanabe H., Shimizu H. Toxic epidermal necrolysis and Stevens – Jonson syndrome are induced by soluble fas ligand.Am. J. Patol., 2003. No.162. Р.1515-1520. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9440(10)64284-8
Chen C.B., Kuo K.l.,Wang C.W. et al. Detecting LesionalLevels for Rapid Diagnosis of Cytotoxic T-limphocyte-Mediated Bullous Skin Disorders. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2020. No. 9. P. 1327-1337. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaip.2020.09.048
Su S.-C., Mockenhaupt M., Wolkenstein P., Dunant A. et al. Interleukin-15 is Associated with Severity and Mortality in Stevens–Jonson syndrome/Toxic Epidermal Necrolysis. J. Investig. Dermatol. 2017. No. 137.P. 1065-1073. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jid.2016.11.034
Нasegawa A., Abe R. Recent advancesinmanagingandunderstanding Stevens–Jonson syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis. Jun 16 2020. No. 9. URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32595945/. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.24748.1
Шнайдер С.А., Денисова М.Т. Герпесасоційована багатоформна ексудативна еритема: клінічні особливості розвитку та перебігу. Вісник стоматології. 2018. № 3. С. 27-31.
Bastuji-Garin S., Fouchard N., Bertocchi M. et al. SCORTEN: a severity-of-illness score for toxic epidermal necrolysis. J. Invest. Dermatol. 2000. No 115 (2). P. 149-153. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1523-1747.2000.00061.x
Das Lyell-Syndrome. Ed. О. Braun-Falco und H.J. Bandmann, Bern-Stuttgart, Wien Verlag Hans Huber. 1970. 177 p.
RasmussenJ.E. Toxic Epidermal Necrolysis. Med. Clin. Notrh Amer. 1980.Vol. 64. No. 5.P.901-920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0025-7125(16)31573-5
AyangcoL., Rogers R.S. Oral manifestation of erythema multiforme. Dermatol. Clin. 2003. No. 21. P.198. DOI: https://doi.org/10.1016/S0733-8635(02)00062-1
Lamoreux M., Sternbach M., Hsu T. Erythema multiforme. Am. Fam. Physicion. 2006. Vol. 74.No. 11. P.1883-1888.
Sassolas B., Haddad C., Mockenhaupt M. etal. АLDЕN (an algorithm for assessment of drag causality in Stevens–Jonson syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis: Comparison with case-control analysis. Clin. Pharmacol. Ther. 2010. No. 88. P. 60-68. DOI: https://doi.org/10.1038/clpt.2009.252
Frants R., Huang S., Are A., Motaparthi K. Stevens–Jonson syndrome andToxic Epidermal Necrolysis: A review of diagnosis and Management.Medicina. 2021. No. 57. P. 895. (https://doi.org/10.3390/medicina57090895). URL: https://www.mdpi.com/1648-9144/57/9/895. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina57090895
Катілов О.В. Практичні рекомендації з діагностики та інтенсивної терапії синдрому Стивенса – Джонсона у дітей. Біль, знеболювавння і інтенсивна терапія. 2014. № 4. С.77-82.URL: http://jpaic.aaukr.org/article/view/84670.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 Alina Tsysnetska
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
