ДО ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВАЖКИХ ДЕРМАТОЗІВ – ТОКСИЧНОГО ЕПІДЕРМАЛЬНОГО НЕКРОЛІЗУ ТА СИНДРОМУ СТІВЕНСА-ДЖОНСОНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.52914/apmp.v3i2.47

Ключові слова:

токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, діагностика, диференційна діагностика, лікарські засоби

Анотація

Важливість питання клініки, діагностики та диференційної діагностики токсичного епідермального некролізу (ТЕН), синдрому Стівенса-Джонсона (ССД) обумовлена рідкістю випадків, загрозливими наслідками для життя пацієнтів. Здебільшого ці невідкладні стани спричиняють лікарські засоби. Постановка діагнозу в перші дні хвороби важка, а надійні лабораторні критерії відсутні. Правильна рання діагностика та диференційна діагностика мають значення для госпіталізації та лікування пацієнтів, прогнозу для життя та наслідків хвороби.

Посилання

Lyell A. Toxic epidermal necrolysis: an eryption resembling scalding of the skin. Bryt. J. Dermatol. 1956. Vol. 68. No3. P. 355-361. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2133.1956.tb12766.x

Циснецька А.В. Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла): клініка, етіологія, патогенез. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук. (14.01.19. – Шкірні і венеричні хвороби). Спеціалізована Вчена Рада Д.01.21.06. Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця. Киів. 05.09.1996. 23 с. URL: https://medical-diss.com/docreader/560269/a#?page=18.

Галникіна С.О. Герпес-асоційована багатоформна ексудативна еритема. Інфекційні хвороби. № 4 (82). 2015. С. 86-91. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2015.4.5527

Машкиллейсон А.Л.,Алиханов А.М. Анализ 100 случаев многоформной экссудативной эритемы. Вестн. дерматологии и венерологии. -1983. № 11. С. 4-8.

Коновалова М.В., Гребенюк В.Н. Многоформная экссудативная эритема. Вестн. дерматологии и венерологии. 1992. С. 20-25.

Pergam P.S., Mountz J.D., O’Bar P.R. Ethambutol-induced toxic epidermal necrolysis. Arch. Intern.Med. 1981. Vol. 141.No.12. Р. 1677-1678. URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7305578/. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.141.12.1677

Bastuji-GarinS., RzanyB., SternR.S. Clinical classification of cases of toxic epidermal necrolysis, Stevens-Jonson syndrome and erythema multiforme. Arch. Dermatol. 1993. Vol. 129.No. 1. P.92-96. DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.129.1.92

Циснецька А.В. Стимули токсичного епідермального некролізу. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. № 3 (18). С. 172.

Резніченко Н.Ю. Багатоформна ексудативна еритема: сучасні погляди на етіологію, класифікацію та лікування (огляд літературних джерел). Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. 2016. № 1-4. С. 78-81.

Дранник Г.Н., Дзик Г.М Генетические системи крови человека и болезни. К.: Здоров’я. 1990.200 с.

Тhompson C.A. Genotyping systems for drug metabolizing enzymes go clinical. Am. J. Health Syst. Pharm. 2006. Vol. 63. P. 12-16. DOI: https://doi.org/10.2146/news050040

Яковлева О.О., Коновалова Н.В., Косован А.І. и др. Клінічна фармакогенетика. Винниця: Нова книга. - 2011. 160 с.

Хаитова Р.М. Иммунопатология и аллергология. Алгоритмы диагностики и лечения. М.: ГОЭТАР «Медицина». 2003. –- 112 с.

Guvenir H., Arikoglu T., VezirE., Misirlioglu E.D. Clinical Phenotypes of Severe Cutaneous Drag Hypersensitivity Reactions. Curr. Phar. Des. 2019. No. 25. – P.3840-3854. DOI: https://doi.org/10.2174/1381612825666191107162921

Roujeau J.C., Huynh T.H., Bracq Ch. Et al. Geneti susceptibility to toxic epidermal necrolysis. Arch. Dermatol. 1987. No.123. P. 1171-1173. DOI: https://doi.org/10.1001/archderm.123.9.1171

Koeppel M.C., Sayag J. Quelle est l, interet du system HLA en dermatologie? Ann. De Dermatologie etdevenerologie. 1988. Vol. 115. No.1. Р. 99-111.

Бажора Ю.И. Фармакогенетика: достижения и перспективы. Одесса: «Друк». - 2003. - 140 с.

Вікторов О.П., Коляденко В.Г., Матвєєва О.В. Ургентні прояви побічних реакцій з боку шкіри при медичному застосуванні лікарських засобів. Синдром Лайєлла. Раціональна фармакотерапія. 2007. № 1 (2). С. 12-17.

Циснецька А.В. Сучасні уяви про розвиток токсичного епідермального некролізу. Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини. 2019. № 3. С. 4-9.

Abe R., Shimizu T., Shibaki H., Nakaura H., Watanabe H., Shimizu H. Toxic epidermal necrolysis and Stevens – Jonson syndrome are induced by soluble fas ligand.Am. J. Patol., 2003. No.162. Р.1515-1520. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9440(10)64284-8

Chen C.B., Kuo K.l.,Wang C.W. et al. Detecting LesionalLevels for Rapid Diagnosis of Cytotoxic T-limphocyte-Mediated Bullous Skin Disorders. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2020. No. 9. P. 1327-1337. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaip.2020.09.048

Su S.-C., Mockenhaupt M., Wolkenstein P., Dunant A. et al. Interleukin-15 is Associated with Severity and Mortality in Stevens–Jonson syndrome/Toxic Epidermal Necrolysis. J. Investig. Dermatol. 2017. No. 137.P. 1065-1073. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jid.2016.11.034

Нasegawa A., Abe R. Recent advancesinmanagingandunderstanding Stevens–Jonson syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis. Jun 16 2020. No. 9. URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32595945/. DOI: https://doi.org/10.12688/f1000research.24748.1

Шнайдер С.А., Денисова М.Т. Герпесасоційована багатоформна ексудативна еритема: клінічні особливості розвитку та перебігу. Вісник стоматології. 2018. № 3. С. 27-31.

Bastuji-Garin S., Fouchard N., Bertocchi M. et al. SCORTEN: a severity-of-illness score for toxic epidermal necrolysis. J. Invest. Dermatol. 2000. No 115 (2). P. 149-153. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1523-1747.2000.00061.x

Das Lyell-Syndrome. Ed. О. Braun-Falco und H.J. Bandmann, Bern-Stuttgart, Wien Verlag Hans Huber. 1970. 177 p.

RasmussenJ.E. Toxic Epidermal Necrolysis. Med. Clin. Notrh Amer. 1980.Vol. 64. No. 5.P.901-920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0025-7125(16)31573-5

AyangcoL., Rogers R.S. Oral manifestation of erythema multiforme. Dermatol. Clin. 2003. No. 21. P.198. DOI: https://doi.org/10.1016/S0733-8635(02)00062-1

Lamoreux M., Sternbach M., Hsu T. Erythema multiforme. Am. Fam. Physicion. 2006. Vol. 74.No. 11. P.1883-1888.

Sassolas B., Haddad C., Mockenhaupt M. etal. АLDЕN (an algorithm for assessment of drag causality in Stevens–Jonson syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis: Comparison with case-control analysis. Clin. Pharmacol. Ther. 2010. No. 88. P. 60-68. DOI: https://doi.org/10.1038/clpt.2009.252

Frants R., Huang S., Are A., Motaparthi K. Stevens–Jonson syndrome andToxic Epidermal Necrolysis: A review of diagnosis and Management.Medicina. 2021. No. 57. P. 895. (https://doi.org/10.3390/medicina57090895). URL: https://www.mdpi.com/1648-9144/57/9/895. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina57090895

Катілов О.В. Практичні рекомендації з діагностики та інтенсивної терапії синдрому Стивенса – Джонсона у дітей. Біль, знеболювавння і інтенсивна терапія. 2014. № 4. С.77-82.URL: http://jpaic.aaukr.org/article/view/84670.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-25

Як цитувати

Циснецька, А. (2022). ДО ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВАЖКИХ ДЕРМАТОЗІВ – ТОКСИЧНОГО ЕПІДЕРМАЛЬНОГО НЕКРОЛІЗУ ТА СИНДРОМУ СТІВЕНСА-ДЖОНСОНА. Актуальні Проблеми Медицини та Фармації, 3(2), 1–11. https://doi.org/10.52914/apmp.v3i2.47

Номер

Розділ

Articles