Роль інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (ІНЗКТГ-2) у лікуванні серцевої недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
DOI:
https://doi.org/10.52914/apmp.v3i1.42Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, серцева недостатність, діастолічна дисфункція, інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типуАнотація
Наведені сучасні дані про застосування інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (іНЗКТГ-2) у лікуванні серцевої недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Це новий клас ліків, схвалений для лікування ЦД. Показано, що вони володіють сприятливим метаболічним профілем і значно зменшують атеросклеротичні явища; випадки госпіталізації з приводу серцевої недостатность, серцево-судинну і загальну смертність, а також прогресування хронічної хвороби нирок. Хоча спочатку вважали, що іНЗКТГ-2 є лише гіпоглікемічними препаратами, але їх ефект вийшов далеко за межі цього, і зараз їх використання досліджують у лікуванні серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок, навіть у пацієнтів без цукрового діабету. Тому дуже важливо, щоб кардіологи, діабетологи, нефрологи та лікарі первинної ланки були ознайомлені з цим класом ліків.
Посилання
Global report on diabetes. WHO Press, World Health Organization, Geneva, Switzerland, 2020, 88 pp. [https:// www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/diabetes.
Центр медичної статистики МОЗ України. – Режим доступу www.medstat.gov.ua.
Н. Б. Зелінська, К. В. Грищенко, Є. В. Глоба. Цукровий діабет 2 типу у дітей та підлітків в світі і в Україні. //Український журнал дитячої ендокринології.—2021.—№1.—С.4—16. http://doi.org/10.30978/UJPE2021-1-4 DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2021-1-4
Зелінська Н.Б., Глоба Є.В., Руденко Н.Г. та ін. Дитяча ендокринологія в Україні. Аналіз показників надання спеціалізованої допомоги дітям у 2019 році //Український журнал дитячої ендокринології. — 2020. — № 1 (33). — С. 5—17. doi: 10.30978/UJPE2020-1-5. DOI: https://doi.org/10.30978/UJPE2020-1-5
Pankiv VI. Diabetes mellitus: definition, classification, epidemiology, risk factors. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2013;7(55):95-104. doi: 10.22141/2224- 0721.7.55.2013.84685. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.7.55.2013.84685
Elliott P., Andersson B., Arbustini E. Classification of the cardiomyopathies: a position statement from the European Society of Cardiology Working Group on Myocardial and Pericardial Diseases. Eur Heart J. 2008. Vol. 29. Р. 270-276. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm342
Ernande L., Derumeaux G. Diabetic cardiomyopathy: Myth or reality? Archives of Cardiovascular Diseases. 2012. Vol. 105 (4). Р. 218–225. DOI: https://doi.org/10.1016/j.acvd.2011.11.007
Lehrke N. M., Diabetes Mellitus and Heart Failure. The American Journal of Cardiology. 2017. Vol. 120 (10). Suppl. Р. S37–S4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2017.05.014
Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V, et al. 2019 ESC Guide - lines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur Heart J. 2020;41(2):255-323. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486
van Riet EE, Hoes AW, Wagenaar KP, et al. Epidemiology of heart failure: the prevalence of heart failure and ventricular dysfunction in older adults over time. A systematic review. Eur J Heart Fail. 2016;18:242-252. DOI: https://doi.org/10.1002/ejhf.483
Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Цукровий діабет 2 типу. Чинний. ГС 2012-1118.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 10 (503), 2021 р. cт. 42-43.
Packer M, Anker SD, Butler J et al., for the EMPERORReduced Trial Investigators. Cardiovascular and Renal Outcomes with Empagliflozin in Heart Failure. NEJM. 2020; August 29 [ahead of print] doi: 10.1056/NEJMoa2022190. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa2022190
Inzucchi SE, Zinman B, Wanner C, et al. SGLT-2 inhibitors and cardiovascular risk: proposed pathways and review of ongoing outcome trials. Diab Vasc Dis Res. 2015;12:90- 100. DOI: https://doi.org/10.1177/1479164114559852
Writing Committee, Das SR, Everett BM, et al. 2020 Expert Consensus Decision Pathway on Novel Therapies for Cardiovascular Risk Reduction in Patients With Type 2 Diabetes: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee [published online ahead of print, 2020 Jul 28]. J Am Coll Cardiol. 2020; S0735- 1097(20)35391-2.
Zinman B, Wanner C, Lachin JM, et al; for the EMPA-REG OUTCOME Investigators. Empagliflozin, cardiovascular outcomes, and mortality in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2015;373:2117-2128. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1504720
Fitchett D, Zinman B, Wanner C, et al; the EMPA-REG OUTCOME Trial Investigators. Heart failure outcomes with empagliflozin in patients with type 2 diabetes at high cardiovascular risk: results of the EMPA-REG OUTCOME. Eur Heart J. 2016;37:1526-1534. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv728
Kosiborod M, Cavender MA, Fu AZ, et al; on behalf of the CVD-REAL Investigators and Study Group. Lower risk of heart failure and death in patients initiated on sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors versus other glucose-lowering drugs: the CVD-REAL Study (Comparative Effectiveness of Cardiovascular Outcomes in New Users of SodiumGlucose Cotransporter-2 Inhibitors). Circulation. 2017;136:249-259. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.117.029190
Mosenzon O, Wiviott SD, Cahn A, et al. Effects of dapagliflozin on development and progression of kidney disease in patients with type 2 diabetes: an analysis from the DECLARE-TIMI 58 randomised trial [published correction appears in Lancet Diabetes Endocrinol. 2019 Aug;7(8):e20]. Lancet Diabetes Endocrinol. 2019;7(8):606-617. doi: 10.1016/S2213- 8587(19)30180-9.
Вацеба Т. С., Скрипник Н. В. Вплив варіабельності глікемії на компенсацію цукрового діабету https://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.02 //Проблеми ендокринної патології — 2019. — № 2 (68). — С. 13—19.
Салухов В.В., Демидова Т.Ю. Эмпаглифлозин как новая стратегия управления исходами у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и высоким кардиоваскулярным риском. Сахарный диабет. 2016;19(6):494-510. https://doi.org/10.14341/DM8216 DOI: https://doi.org/10.14341/DM8216
Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2021;17(4):293-303. doi: 10.22141/2224-0721.17.4.2021.237342 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.4.2021.237342
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Tetiana Hradyk, Alina Tsysnetska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
